«Oбрaзи ці нe рaдують мeнe, нe викликaють нaтxнeння, a лякaють, жaxaють і пeрeслідують нaяву і уві сні. Відчувaю пoвну нeспрoмoжність відтвoрити музичнo «Цукeркoвe цaрствo», — писaв прo роботу над другим актом балету «Лускунчик» композитор Петро Чайковський.
18 грудня 1892 року у Санкт-Петербурзі, тодішній столиці Російської імперії, відбулась прем’єра балету Петра Чайковського «Лускунчик». Постановку Льва Іванова на лібрето Маріуса Петіпа показали в Маріїнському театрі.
Автор: http://cameralabs.org/
Класик російської музики Петро Чайковський походив з українського роду Чайок. Прадід композитора, Федір Опанасович Чайка, у ранзі козацького сотника брав участь у битві під Полтавою. Його син Петро народився на Полтавщині. Навчаючись у Києво-Могилянській академії, прийняв прізвище Чайковський. До роду Чайковських належав і поет Євген Гребінка, автор романсу «Очі чорні».
В основі сюжету «Лускунчика» — казка німецького письменника Ернста Амадея Гофмана «Лускунчик і мишачий король». 1844-го французькою її переклав Олександр Дюма. По суті, створив свою версію. Цей варіант знайшов директор російських імператорських театрів Іван Всеволозький. Він ретельно переглядав багато матеріалів, які можна було б використати для постановки. Історія дівчинки і ляльки-лускунчика зацікавила його.
Автор: http://cameralabs.org/
«Коли ми вже вивчили танці галоп і гросфатер, нам роздали дитячі музичні іграшки — труби, свисщики, «зозульки». Сказали за командою грати на інструментах. Нічого не виходило, скільки ми не тренувались. На одній з репетицій сидів одягнений у світлий костюм чоловік. Вони жваво обговорювали дію на сцені. Після незадовільної репетиції, нам дозволили грати, хто як може. Потім ми дізнались — пан у костюмі — композитор Чайковський. Після прем’єри він усім акторам надіслав велику коробку цукерок», — згадував 1940-го учасник першої постановки «Лускунчика», режисер балету ленінградського театру імені Кірова Іван Іванов.
18 грудня 1892 року разом з «Лускунчиком» в «маріїнці» також вперше показали інший великий твір Петра Чайковського — оперу «Іоланта».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Київській опереті намагались українізувати російську армію
«Лускунчик» вважають російською класикою, хоча, на відміну від інших балетів композитора – «Лебединого озера» й «Сплячої красуні», він не має канонічної хореографії. Перша постановка Іванова на сцені Маріїнського театру не збереглася.
Автор: http://cameralabs.org/
У різних редакціях імена головної героїні — Марі або Клара. В оригінальному творі Гофмана її звуть Маріхен. Марі — ім’я з французького перекладу казки. А Клара — це улюблена лялька дівчинки.
У Росії з початком Першої світової балет русифікувався. Головна героїня стала Машею. Її брат Фріц — Мішею. Але у деяких постановках Фріц залишився неперейменованим, оскільки він — символ чужого Заходу. В 1914 році росіяни змінили німецькомовну назву своєї столиці Санкт-Петербург на слов’янське Петроград. За радянської влади свято Різдва в балеті «Лускунчик» замінили на Новий рік.