Про «хворобу волинщика» розповів музикант | Новини на Gazeta.ua

Британські вчені виявили нову недугу, яку назвали «хворобою волинщика». В ході дослідження причин смерті одного музиканта вдалося встановити: грибки всередині духових інструментів можуть призвести до хвороби легень з летальним результатом. Як не захворіти на цю недугу, чи є в Україні місце для шотландського інструменту і де на ньому краще грати для Gazeta.ua розповів 36-річний волинщик з Донецьку Богдан Ковальов.

Чи ти раніше знав про небезпеку захворіти, займаючись на інструменті?

Це звичайна річ. В ньому можуть бути бактерії, якщо погано доглядати. Це не страшно. Просто треба частіше користуватись антисептиком. Ризик не великий. До речі, в кальяні теж можуть бути грибки.

В Україні є аналог волинці — це духовий інструмент коза. Чому ти вподобав саме волинку?

Я раніше багато їздив автостопом. Одного разу потрапив до російського Санкт-Петербургу. Гуляв по Невському проспекту. Дивлюся — стоять три хлопці з волинками. З ними один музикант зі струнним інструментом бузукі, ще один з африканським барабаном джембе. А поряд них танцюють троє дівчат. Я вкляк на місці. Тоді й закохався в волинку. На 2001 рік в Україні взагалі ніде такого не було. Займатися почав через декілька років, коли зміг собі дозволити нормальний інструмент. Першою волинкою стала іспанська, коштувала 400 євро. Зараз маю вже 4. 2 іспанські, 2 шотландські.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Музика «Океану Ельзи» найкраще підходить для підняття духу українських вояків на Донбасі», — Юрій Комельков

Волинка впродовж всього свого розвитку то ставала улюбленим народним інструментом, то її забували, то знову до неї пожвавлювався інтерес. Як зараз?

У нас волинка і професійний волинщик не потрібні. Колективів багато, всі вони постійно працюють за кордоном. Але тут теж є хлопці, які цим займаються. Більшість намагається грати на вулиці, це прибутковіше. До того ж у волинки є своя філософія. Згідно неї, на волинці потрібно грати на вулиці, де багато людей. Звук має вирвати людину з власних побутових думок і занурити в інший світ.

Ти вважаєш гру на інструменті професією чи хобі?

Ні те, і ні інше. Справи такі, що для того, щоб обслуговувати власний інструмент, потрібні гроші. Запчастини на шотландську волинку коштують дорого. Одні тростини змінити коштує 50 доларів. А робити це треба раз на два місяці. Інші деталі можна міняти раз на три роки. Тут нічого не роблять, все треба замовляти з-за кордону. Тому треба створювати рентабельний продукт. Зовсім перетворювати в хобі не виходить, а хотілось би.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перший альбом пісень АТО презентують у вересні

Де може заробити український волинщик? Чи є в нього власний слухач?

До війни була можливість заробляти, корпоративи, свята. Починаючи від привітання в офісі, закінчуючи сольними виступами. Зараз з цим складніше. Я багато подорожував. Грав у китайському Гонконзі. На фестивалях не виступав і не буду. Це трата часу. Люди там не фокусують увагу на чомусь одному. Нема для кого грати. Туди запрошують «мастодонтів», які грають за великі гроші. Не розкручені колективи приїзджають туди просто побухати. Отримую задоволення, коли граю для себе. Буває виїду до лісу, граю поки не перехочеться. Хочу в Києві зробити волиночно-барабанний колектив. Якщо не вийде, то повернусь до Гонконгу.