«Бацила гомо совєтікус у сечі Кобзона і слині Медвєдєва»: Антін Мухарський презентував «Сказки русского мира» | Новини на Gazeta.ua

Як пoяснює aвтoр, Іпaтій Лютий (Кaзaнський) – oпoзиційний журнaліст з Кaзaні. Тaм знoву відрoджується людинa, якa рaптoм розуміє, що «її дєди в космос разом з Гагаріним літали», — письменник і музикант Антін Мухарський 23 квітня презентує на Книжковому Арсеналі свою нову книгу «»Сказки русского мира. Беспощадные, но со смыслом». Книгу підписана іменем — Іпатій Лютий. І от золота рибка виконала його бажання: Фото: Валерія Радзієвська

— Бацила гомо совєтікус в Росії щедро приправлена сечею Кобзона, перхоттю Жиріновського, слиною Медвєдєва і Путіна. На підтвердження читає казку «Про казанского гопника Серегу и Сандру Баллок»: понад усе Сєрьога мріяв оволодіти Сандрою.
У почерговому супроводі цих інструментів Антін пропонує послухати українське прочитання вірша Олександра Пушкіна «У лукоморья дуб зеленый». І все було б гаразд. — Бандура — 54 струни — ошатна, як українська пані. Коли вони мохерові берети в’язані вдягають на голову, з ними щось трапляється. Казка розгортається у російській Твєрі, де зустрічаються в генделику два хлопця. — Я не знаю, звідки беруться тітки у в’язаних беретах на різних маніфестаціях. Видання пішло з молотка за тисячу. Він своєму другові розказує таку казку: «Багато років тому в радянському припортовому місті Одеса жила собі дівчина Ангеліна 1938 року народження. Цілу казку «Вязанные береты» Іпатій Лютий присвятив цьому популярному у радянські часи головному убору. Порівняйте з російською балалайкою: три струни, — звертає увагу автор. У казках-оповідках дісталося не тільки гопникам і сепаратистам Новоросії. Звідки така модна штука, і коли вона з’явилася взагалі в гардеробі радянських людей, я намагався дослідити. Один з них — мандрівний філософ. І дійсно — мохер індійський, з якого берети в’язалися, з’явився на початку 50-х років.